Колір меду визначають візуально, на око, при деннім висвітленні

Для визначення аромату в скляний бюкс (склянку) поміщають 30-40 г меду, закривають кришкою й нагрівають у водяній лазні при температурі 40-45°С протягом 10 мін

Смак визначають після попереднього нагрівання меду до 30°С. Консистенцію визначають шляхом занурення шпателя в мед, що має температуру 20°С, потім шпатель витягають і оцінюють характер стогону меду. Рідка консистенція характерна для белоакациевого, конюшинового, кипрейного меду або незрілого. Грузлий мед стікає великими рідкими краплями, на шпателі залишається значна кількість меду. Грузла консистенція властива багатьом видам квіткового меду. Дуже грузлий мед при стекании утворює довгі тяжи, залишаючи на шпателі значна кількість меду. Дуже грузла консистенція характерна для падевого, верескового й деяких інших квіткових медов. Розшарування меду не допускається

Лабораторним шляхом визначають зміст води в меді, оптичну активність, механічні домішки, загальну кислотність, зміст мінеральних речовин, диастазную активність, зміст інвертованого цукру, домішка штучно інвертованого цукру, зміст сахарози, домішка сахарози ( тростинного цукру), цукровий 'мед', прогрівання меду, шумування, домішка бурякової або крохмальної патоки, крохмалю, борошна, желатину, падевого меду. В окремих випадках мед додатково досліджують на зміст антибіотиків

Розділи